серицит
серици́т
(від грец. σηρικός – шовковий)
мінерал класу силікатів, різновид мусковіту; безбарвний, часто з жовтуватим, сіруватим і зеленуватим відтінками.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- серицит — -у, ч. Дрібнолускуватий різновид мінералу мусковіту, безбарвний чи зеленуватого кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- серицит — СЕРИЦИ́Т, у, ч. Мінерал класу силікатів, який являє собою тонколускату з шовковистим блиском різновидність мусковіту. Серицит – постійний супутник гідротермінальних родовищ, виникає внаслідок гідротермальних процесів за рахунок руйнування польових шпатів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах