серицит
серици́т
-у, ч.
Дрібнолускуватий різновид мінералу мусковіту, безбарвний чи зеленуватого кольору.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- серицит — СЕРИЦИ́Т, у, ч. Мінерал класу силікатів, який являє собою тонколускату з шовковистим блиском різновидність мусковіту. Серицит – постійний супутник гідротермінальних родовищ, виникає внаслідок гідротермальних процесів за рахунок руйнування польових шпатів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- серицит — серици́т (від грец. σηρικός – шовковий) мінерал класу силікатів, різновид мусковіту; безбарвний, часто з жовтуватим, сіруватим і зеленуватим відтінками. Словник іншомовних слів Мельничука