серицит

серици́т

-у, ч.

Дрібнолускуватий різновид мінералу мусковіту, безбарвний чи зеленуватого кольору.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серицит — СЕРИЦИ́Т, у, ч. Мінерал класу силікатів, який являє собою тонколускату з шовковистим блиском різновидність мусковіту. Серицит – постійний супутник гідротермінальних родовищ, виникає внаслідок гідротермальних процесів за рахунок руйнування польових шпатів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. серицит — серици́т (від грец. σηρικός – шовковий) мінерал класу силікатів, різновид мусковіту; безбарвний, часто з жовтуватим, сіруватим і зеленуватим відтінками. Словник іншомовних слів Мельничука