силікати
силіка́ти
[від лат. silex (silicis) – кремінь]
солі кремнієвих кислот, дуже поширені серед природних мінералів (напр., слюда, тальк, азбест, польовий шпат тощо). Застосовують як будівельні матеріали, вогнетриви тощо. Практичне значення мають штучні С.: скло, фарфор, цемент, емаль тощо.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука