синестезія

синестезі́я

(від грец. συναίσβησις – одночасне відчуття)

виникнення у людини відчуття не лише в чуттєвому органі, на який діє подразник, але й одночасно в іншому органі чуття.

Значення в інших словниках

1. синестезія — синестезі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. синестезія — -ї, ж. Виникнення у людини відчуття не лише в чуттєвому органі, на який діє подразник, а й одночасно в іншому органі чуття. || Вираження в мовній семантиці фізіологічних асоціацій між даними різних видів відчуттів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. синестезія — (від гр. synaisthesis — одночасне відчуття) — феномен сприйняття, що полягає у взаємодії аналізаторів. Збудження, якевиникло, наприклад, у слуховому аналізаторі під впливом виникнення адекватного подразника ірадіює в голосовий аналізатор...  Словник-довідник музичних термінів
4. синестезія — СИНЕСТЕЗІ́Я, і, ж. 1. псих. Синтез відчуттів, одержаних від кількох органів чуттів. Рецептори людини можуть взаємодіяти один з одним, викликаючи в корі головного мозку здорових людей синестезії – співвідчуття (з наук.-попул. літ.). 2. літ.  Словник української мови у 20 томах