сквайр

(англ. squire)

1. Скорочена форма англійського дворянського титула – есквайра.

2. В США і Англії ввічлива форма звертання до суддів і місцевих службових осіб.

Значення в інших словниках

1. сквайр — сквайр іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сквайр — -а, ч. 1》 Скорочена форма англійського дворянського титулу – есквайра. 2》 В Англії та США – титул суддів і місцевих службових осіб; той, хто має цей титул.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сквайр — Шляхтич, дідич англійський  Словник чужослів Павло Штепа
4. сквайр — СКВАЙР, а, ч. 1. Скорочена форма англійського дворянського титулу – есквайра. 2. В Англії та США – титул суддів і місцевих службових осіб; той, хто має цей титул.  Словник української мови у 20 томах
5. сквайр — СКВАЙР, а, ч. 1. Скорочена форма англійського дворянського титулу — есквайра. 2. В Англії та США — титул суддів і місцевих службових осіб; той, хто має цей титул.  Словник української мови в 11 томах