Орфографічний словник української мови

сквайр

сквайр

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сквайр — -а, ч. 1》 Скорочена форма англійського дворянського титулу – есквайра. 2》 В Англії та США – титул суддів і місцевих службових осіб; той, хто має цей титул.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сквайр — Шляхтич, дідич англійський  Словник чужослів Павло Штепа
  3. сквайр — СКВАЙР, а, ч. 1. Скорочена форма англійського дворянського титулу – есквайра. 2. В Англії та США – титул суддів і місцевих службових осіб; той, хто має цей титул.  Словник української мови у 20 томах
  4. сквайр — (англ. squire) 1. Скорочена форма англійського дворянського титула – есквайра. 2. В США і Англії ввічлива форма звертання до суддів і місцевих службових осіб.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сквайр — СКВАЙР, а, ч. 1. Скорочена форма англійського дворянського титулу — есквайра. 2. В Англії та США — титул суддів і місцевих службових осіб; той, хто має цей титул.  Словник української мови в 11 томах