сома

со́ма

(грец. σώμα – тіло)

тіло організму, крім материнських клітин спор у рослин і клітин зародкового шляху або статевих клітин у тварин. Термін запровадив німецький біолог А. Вейсман.

Значення в інших словниках

1. сома — со́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сома — I -и, ч. В давньо-індійській релігії і міфології – священний дурманний напій, який відігравав важливу роль в обрядах жертвопринесень, а також божество цього напою. II -и, ж., біол.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сома — (анатом.) тіло  Словник чужослів Павло Штепа
4. сома — СО́МА¹, ч., невідм. У давньоіндійській міфології божественний напій, який відігравав важливу роль у ритуалах жертвоприношення. Небесний сома. СО́МА², и, ж. Усі клітини тварини або рослини, крім статевих.  Словник української мови у 20 томах
5. сома — СО́МА, и, ж., спец. Так звана «смертна частина» тіла організму, яку вейсманісти протиставляють зародковій плазмі, що є нібито потенціально безсмертною і передається з покоління в покоління.  Словник української мови в 11 томах