сома

со́ма

(грец. σώμα – тіло)

тіло організму, крім материнських клітин спор у рослин і клітин зародкового шляху або статевих клітин у тварин. Термін запровадив німецький біолог А. Вейсман.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сома — со́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сома — I -и, ч. В давньо-індійській релігії і міфології – священний дурманний напій, який відігравав важливу роль в обрядах жертвопринесень, а також божество цього напою. II -и, ж., біол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сома — (анатом.) тіло Словник чужослів Павло Штепа
  4. сома — СО́МА¹, ч., невідм. У давньоіндійській міфології божественний напій, який відігравав важливу роль у ритуалах жертвоприношення. Небесний сома. СО́МА², и, ж. Усі клітини тварини або рослини, крім статевих. Словник української мови у 20 томах
  5. сома — СО́МА, и, ж., спец. Так звана «смертна частина» тіла організму, яку вейсманісти протиставляють зародковій плазмі, що є нібито потенціально безсмертною і передається з покоління в покоління. Словник української мови в 11 томах