сома

со́ма

I -и, ч.

В давньо-індійській релігії і міфології – священний дурманний напій, який відігравав важливу роль в обрядах жертвопринесень, а також божество цього напою.

II -и, ж., біол.

1》 Тіло організму, крім материнських клітин спор у рослин і клітин зародкового шляху або статевих клітин у тварин.

2》 Тіло (тулуб з головою та шиєю, але без кінцівок).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сома — со́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сома — (анатом.) тіло Словник чужослів Павло Штепа
  3. сома — СО́МА¹, ч., невідм. У давньоіндійській міфології божественний напій, який відігравав важливу роль у ритуалах жертвоприношення. Небесний сома. СО́МА², и, ж. Усі клітини тварини або рослини, крім статевих. Словник української мови у 20 томах
  4. сома — со́ма (грец. σώμα – тіло) тіло організму, крім материнських клітин спор у рослин і клітин зародкового шляху або статевих клітин у тварин. Термін запровадив німецький біолог А. Вейсман. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сома — СО́МА, и, ж., спец. Так звана «смертна частина» тіла організму, яку вейсманісти протиставляють зародковій плазмі, що є нібито потенціально безсмертною і передається з покоління в покоління. Словник української мови в 11 томах