сома
СО́МА, и, ж., спец. Так звана «смертна частина» тіла організму, яку вейсманісти протиставляють зародковій плазмі, що є нібито потенціально безсмертною і передається з покоління в покоління.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сома — со́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сома — I -и, ч. В давньо-індійській релігії і міфології – священний дурманний напій, який відігравав важливу роль в обрядах жертвопринесень, а також божество цього напою. II -и, ж., біол. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сома — (анатом.) тіло Словник чужослів Павло Штепа
- сома — СО́МА¹, ч., невідм. У давньоіндійській міфології божественний напій, який відігравав важливу роль у ритуалах жертвоприношення. Небесний сома. СО́МА², и, ж. Усі клітини тварини або рослини, крім статевих. Словник української мови у 20 томах
- сома — со́ма (грец. σώμα – тіло) тіло організму, крім материнських клітин спор у рослин і клітин зародкового шляху або статевих клітин у тварин. Термін запровадив німецький біолог А. Вейсман. Словник іншомовних слів Мельничука