сорбіт

сорбі́т

I

структурна складова сталі, суміш цементиту і фериту, що, на відміну від перліту, має тоншу будову. Від прізвища англійського природознавця Г.-К. Сорбі.

II

(від лат. sorbeo – поглинаю)

оптично активний шестиатомний спирт. Солодкий на смак. Міститься в багатьох фруктах. Застосовують як замінник цукру для хворих на діабет.

Значення в інших словниках

1. сорбіт — сорбі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сорбіт — -у, ч. 1》 Речовина, яку одержують із глюкози і використовують замість цукру в харчуванні хворі на діабет. 2》 мет. Структурна складова сталі, суміш цементиту і фериту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сорбіт — СОРБІ́Т, у, ч. Безглюкозний цукор, який використовують у харчуванні хворі діабетом. Людям, хворим на діабет, цукор шкідливий. Тому замість нього для підсоложування продуктів лікарі радять вживати сорбіт або ксиліт (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. сорбіт — СОРБІ́Т, у, ч. Речовина, яку одержують із глюкози і використовують замість цукру в харчуванні хворі діабетом.  Словник української мови в 11 томах