сорбіт

сорбі́т

-у, ч.

1》 Речовина, яку одержують із глюкози і використовують замість цукру в харчуванні хворі на діабет.

2》 мет. Структурна складова сталі, суміш цементиту і фериту.

Значення в інших словниках

1. сорбіт — сорбі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сорбіт — СОРБІ́Т, у, ч. Безглюкозний цукор, який використовують у харчуванні хворі діабетом. Людям, хворим на діабет, цукор шкідливий. Тому замість нього для підсоложування продуктів лікарі радять вживати сорбіт або ксиліт (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. сорбіт — сорбі́т I структурна складова сталі, суміш цементиту і фериту, що, на відміну від перліту, має тоншу будову. Від прізвища англійського природознавця Г.-К. Сорбі. II (від лат. sorbeo – поглинаю) оптично активний шестиатомний спирт. Солодкий на смак.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. сорбіт — СОРБІ́Т, у, ч. Речовина, яку одержують із глюкози і використовують замість цукру в харчуванні хворі діабетом.  Словник української мови в 11 томах