сорит

сори́т

(від грец. σωρίτης – нагромаджений)

вид складного силогізму, в якому подається тільки останній висновок, що проводиться через ряд засновків; інші, проміжні висновки не висловлюються, а тільки маються на увазі.

Значення в інших словниках

1. сорит — сори́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сорит — -у, ч., лог. Злитний або ланцюговий силогізм з кінцевим висновком, виведеним із ряду посилок без проміжних умовисновків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сорит — Висновок, див. силогізм  Словник чужослів Павло Штепа
4. сорит — СОРИ́Т, у, ч., лог. Злитний або ланцюговий силогізм з кінцевим висновком, виведеним із ряду посилок без проміжних умовисновків.  Словник української мови у 20 томах
5. сорит — СОРИ́Т, у, ч., лог. Злитний або ланцюговий силогізм з кінцевим висновком, виведеним із ряду посилок без проміжних умовисновків.  Словник української мови в 11 томах