сорит

сори́т

(від грец. σωρίτης – нагромаджений)

вид складного силогізму, в якому подається тільки останній висновок, що проводиться через ряд засновків; інші, проміжні висновки не висловлюються, а тільки маються на увазі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сорит — сори́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сорит — -у, ч., лог. Злитний або ланцюговий силогізм з кінцевим висновком, виведеним із ряду посилок без проміжних умовисновків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сорит — Висновок, див. силогізм Словник чужослів Павло Штепа
  4. сорит — СОРИ́Т, у, ч., лог. Злитний або ланцюговий силогізм з кінцевим висновком, виведеним із ряду посилок без проміжних умовисновків. Словник української мови у 20 томах
  5. сорит — СОРИ́Т, у, ч., лог. Злитний або ланцюговий силогізм з кінцевим висновком, виведеним із ряду посилок без проміжних умовисновків. Словник української мови в 11 томах