сорит
сори́т
(від грец. σωρίτης – нагромаджений)
вид складного силогізму, в якому подається тільки останній висновок, що проводиться через ряд засновків; інші, проміжні висновки не висловлюються, а тільки маються на увазі.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сорит — сори́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сорит — -у, ч., лог. Злитний або ланцюговий силогізм з кінцевим висновком, виведеним із ряду посилок без проміжних умовисновків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сорит — Висновок, див. силогізм Словник чужослів Павло Штепа
- сорит — СОРИ́Т, у, ч., лог. Злитний або ланцюговий силогізм з кінцевим висновком, виведеним із ряду посилок без проміжних умовисновків. Словник української мови у 20 томах
- сорит — СОРИ́Т, у, ч., лог. Злитний або ланцюговий силогізм з кінцевим висновком, виведеним із ряду посилок без проміжних умовисновків. Словник української мови в 11 томах