сорорат

сорора́т

(від лат. soror – сестра)

за первіснообщинного ладу шлюбний звичай, характерний для багатьох народів, за яким чоловік одружувався одночасно або послідовно з двома або кількома жінками – рідними або двоюрідними між собою сестрами; надалі С. перетворився на звичай одружуватися з сестрою померлої жінки.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сорорат — сорора́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сорорат — -у, ч. За первіснообщинного ладу – шлюбний звичай, характерний для багатьох народів, за яким чоловік одружувався одночасно або послідовно з двома чи кількома жінками – рідними або двоюрідними між собою сестрами; надалі перетворився на звичай одружуватися з сестрою померлої жінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сорорат — СОРОРА́Т, у, ч. Звичай, за яким чоловік вступав у шлюбні відносини з кількома жінками – рідними або двоюрідними сестрами. Словник української мови у 20 томах