Словник іншомовних слів Мельничука

спікули

спі́кули

(від лат. spiculum – кінчик, лезо)

1. астр. Невеликі недовговічні виступи хромосфери, що їх спостерігають біля краю сонячного диска.

2. біол. Скелетні елементи деяких безхребетних тварин; складаються з вуглекислого вапняку або з кремнезему; частини чоловічого статевого апарату круглих червів. Інша назва – стилети.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. спікули — -ул, мн. 1》 астр. Невеликі недовговічні виступи хромосфери, що їх спостерігають біля краю сонячного диска. 2》 біол. Скелетні елементи деяких безхребетних тварин; частини чоловічого статевого апарату круглих червів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спікули — СПІ́КУЛИ¹, спі́кул, мн. У сонячній атмосфері окремі стовпи сяячої плазми, які можна побачити при спостереження Сонця в монохроматичному світлі.  Словник української мови у 20 томах