строфіка

стро́фіка

розділ поетики, що вивчає закони поєднання віршованих рядків у строфи, їх будову, класифікацію, історію виникнення, еволюцію, зв’язки із загальною композицією твору.

Значення в інших словниках

1. строфіка — стро́фіка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. строфіка — СТРО́ФІКА, и, ж. 1. Розділ віршознавства, що вивчає будову строф. 2. Будова строф поетичних творів. Купала і Колас просто дивують нас розмаїтістю метрів і ритмів, багатством строфіки, співучістю, дзвінкістю слова (М. Рильський);...  Словник української мови у 20 томах
3. строфіка — -и, ж. 1》 Розділ віршознавства, що вивчає будову строф. 2》 Будова строф поетичних творів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. строфіка — Стро́фіка, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. строфіка — СТРО́ФІКА, и, ж. 1. Розділ віршознавства, що вивчає будову строф. 2. Будова строф поетичних творів. Купала і Колас просто дивують нас розмаїтістю метрів і ритмів, багатством строфіки, співучістю, дзвінкістю слова (Рильський, III, 1956, 400);...  Словник української мови в 11 томах