Словник іншомовних слів Мельничука

субстрат

субстра́т

(від лат. substratum – підстилка)

1. Загальна, єдина (переважно пасивна) основа різноманітних явищ, основа спільності або подібності однорідних явищ.

2. Речовина або предмет.

3. Живильна речовина, на якій розвиваються мікроорганізми.

4. Речовина, на яку діє фермент.

5. Факти і явища в поширеній на якійсь території мові, що походить з іншої мови, яка була раніше поширена на цій території, але потім зникла.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. субстрат — субстра́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. субстрат — [субстрат] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. субстрат — Щирець, підґрунт, підґрунтя, основа  Словник чужослів Павло Штепа
  4. субстрат — СУБСТРА́Т, у, ч., спец. 1. Те, що лежить в основі яких-небудь утворень. Перехід базальтового субстрату в гранітний відбувається в умовах геосинкліналі (з наук. літ.); // Предмет або речовина, на яких розвиваються тваринні або рослинні організми.  Словник української мови у 20 томах
  5. субстрат — -у, ч. 1》 Те, що лежить в основі яких-небудь утворень. || Предмет або речовина, на яких розвиваються тваринні або рослинні організми. 2》 У філософії – спільна єдина основа різноманітних явищ, основа спільності або подібності однорідних явищ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. субстрат — СУБСТРАТ (від лат. substratum — те, що підстеляють) — загальна матеріальна засада явищ або сукупність відносно простих, якісно елементарних утворень, взаємодія яких зумовлює властивість речей і процесів. Поняття...  Філософський енциклопедичний словник
  7. субстрат — Субстра́т, -ту, -тові; -ра́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. субстрат — СУБСТРА́Т, у, ч., спец. 1. Те, що лежить в основі яких-небудь утворень. Перехід базальтового субстрату в гранітний відбувається в умовах геосинкліналі (Геол.  Словник української мови в 11 томах