субстрат

субстра́т

-у, ч.

1》 Те, що лежить в основі яких-небудь утворень.

|| Предмет або речовина, на яких розвиваються тваринні або рослинні організми.

2》 У філософії – спільна єдина основа різноманітних явищ, основа спільності або подібності однорідних явищ.

3》 Речовина або предмет.

4》 Речовина, на яку діє фермент.

5》 У лінгвістиці – сліди переможеної мови у складі мови-переможця при схрещуванні двох мов. Балканський субстрат.

Значення в інших словниках

1. субстрат — субстра́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. субстрат — [субстрат] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. субстрат — Щирець, підґрунт, підґрунтя, основа  Словник чужослів Павло Штепа
4. субстрат — СУБСТРА́Т, у, ч., спец. 1. Те, що лежить в основі яких-небудь утворень. Перехід базальтового субстрату в гранітний відбувається в умовах геосинкліналі (з наук. літ.); // Предмет або речовина, на яких розвиваються тваринні або рослинні організми.  Словник української мови у 20 томах
5. субстрат — субстра́т (від лат. substratum – підстилка) 1. Загальна, єдина (переважно пасивна) основа різноманітних явищ, основа спільності або подібності однорідних явищ. 2. Речовина або предмет. 3. Живильна речовина, на якій розвиваються мікроорганізми.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. субстрат — СУБСТРАТ (від лат. substratum — те, що підстеляють) — загальна матеріальна засада явищ або сукупність відносно простих, якісно елементарних утворень, взаємодія яких зумовлює властивість речей і процесів. Поняття...  Філософський енциклопедичний словник
7. субстрат — Субстра́т, -ту, -тові; -ра́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. субстрат — СУБСТРА́Т, у, ч., спец. 1. Те, що лежить в основі яких-небудь утворень. Перехід базальтового субстрату в гранітний відбувається в умовах геосинкліналі (Геол.  Словник української мови в 11 томах