сценічний

сцені́чний

(лат. scaenicus)

придатний для сцени; людина, що володіє потрібними для сцени даними.

Значення в інших словниках

1. сценічний — сцені́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сценічний — (- мистецтво) театральний, (- зовнішність) ефектний, показний  Словник синонімів Караванського
3. сценічний — [сцеин’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. сценічний — СЦЕНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сце́на 1. Перемежаючи виступи живих виконавців кінороликами, студія створює повне враження присутності всіх виконавців на сценічній площадці (з газ.); Сценічні механізми.  Словник української мови у 20 томах
5. сценічний — -а, -е. 1》 Прикм. до сцена 1). Сценічні механізми. 2》 Пов'язаний зі сценою, театром, театральним мистецтвом, театральною діяльністю. Сценічне мистецтво. || Характерний, придатний для сцени, театру. Сценічна зовнішність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. сценічний — ТЕАТРА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з театром, з театральною діяльністю); СЦЕНІ́ЧНИЙ (пов'язаний з акторською діяльністю, який стосується гри на сцені). Далеко зосталися позаду мої театральні інтереси, нові ролі, публіка (Ю. Яновський); Сценічне мистецтво.  Словник синонімів української мови
7. сценічний — Сцені́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. сценічний — СЦЕНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сце́на 1. Перемежаючи виступи живих виконавців кінороликами, студія створює повне враження присутності всіх виконавців на сценічній площадці (Мист., 6, 1955, 24); Сценічні механізми.  Словник української мови в 11 томах