сцинтиляція

сцинтиля́ція

(від лат. scintillatio – мерехтіння)

короткочасний спалах світла, що виникає під час проходження окремої зарядженої мікрочастинки крізь деякі речовини, що їх називають сцинтиляторами, або фосфорами.

Значення в інших словниках

1. сцинтиляція — сцинтиля́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сцинтиляція — СЦИНТИЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Слабкі світлові спалахи, що виникають у речовинах, здатних до люмінесценції, при діянні на них заряджених частинок, що швидко рухаються.  Словник української мови у 20 томах
3. сцинтиляція — -ї, ж. Слабкі світлові спалахи, що виникають у речовинах, здатних до люмінесценції, під дією на них заряджених частинок, що швидко рухаються.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сцинтиляція — Світлові спалахи, які виникають під час проходження електрично заряджених частинок (напр., електронів, протонів) через певні речовини (напр., сірчаний цинк або сірчаний кадмій, активований сріблом), т.зв. сцинтилятори.  Універсальний словник-енциклопедія
5. сцинтиляція — СЦИНТИЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Слабкі світлові спалахи, що виникають у речовинах, здатних до люмінесценції, при діянні на них заряджених частинок, що швидко рухаються.  Словник української мови в 11 томах