сцинтиляція
сцинтиля́ція
(від лат. scintillatio – мерехтіння)
короткочасний спалах світла, що виникає під час проходження окремої зарядженої мікрочастинки крізь деякі речовини, що їх називають сцинтиляторами, або фосфорами.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сцинтиляція — сцинтиля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сцинтиляція — СЦИНТИЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Слабкі світлові спалахи, що виникають у речовинах, здатних до люмінесценції, при діянні на них заряджених частинок, що швидко рухаються. Словник української мови у 20 томах
- сцинтиляція — -ї, ж. Слабкі світлові спалахи, що виникають у речовинах, здатних до люмінесценції, під дією на них заряджених частинок, що швидко рухаються. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сцинтиляція — Світлові спалахи, які виникають під час проходження електрично заряджених частинок (напр., електронів, протонів) через певні речовини (напр., сірчаний цинк або сірчаний кадмій, активований сріблом), т.зв. сцинтилятори. Універсальний словник-енциклопедія
- сцинтиляція — СЦИНТИЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Слабкі світлові спалахи, що виникають у речовинах, здатних до люмінесценції, при діянні на них заряджених частинок, що швидко рухаються. Словник української мови в 11 томах