1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сцинтиляція

сцинтиля́ція

-ї, ж.

Слабкі світлові спалахи, що виникають у речовинах, здатних до люмінесценції, під дією на них заряджених частинок, що швидко рухаються.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сцинтиляція — сцинтиля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сцинтиляція — СЦИНТИЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Слабкі світлові спалахи, що виникають у речовинах, здатних до люмінесценції, при діянні на них заряджених частинок, що швидко рухаються. Словник української мови у 20 томах
  3. сцинтиляція — сцинтиля́ція (від лат. scintillatio – мерехтіння) короткочасний спалах світла, що виникає під час проходження окремої зарядженої мікрочастинки крізь деякі речовини, що їх називають сцинтиляторами, або фосфорами. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. сцинтиляція — Світлові спалахи, які виникають під час проходження електрично заряджених частинок (напр., електронів, протонів) через певні речовини (напр., сірчаний цинк або сірчаний кадмій, активований сріблом), т.зв. сцинтилятори. Універсальний словник-енциклопедія
  5. сцинтиляція — СЦИНТИЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Слабкі світлові спалахи, що виникають у речовинах, здатних до люмінесценції, при діянні на них заряджених частинок, що швидко рухаються. Словник української мови в 11 томах