сюїта

сюїта

(франц. suite, букв. – ряд, послідовність)

1. Форма музичного твору з кількох самостійних, контрастуючих між собою частин, об’єднаних спільним художнім задумом.

2. Хореографічна композиція, складена з кількох танців, об’єднаних однією темою.

Значення в інших словниках

1. сюїта — сюї́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сюїта — (фр. suite — послідовність, ряд) — 1. Циклічний інструментальний твір, який складається з кількох самостійних за кількістю, порядком і способом сполучення п’єс, об’єднаних художнім задумом. Термін С. виник у Франції XVI ст.  Словник-довідник музичних термінів
3. сюїта — СЮЇ́ТА, и, ж. 1. Музичний твір, який складається з кількох самостійних, контрастуючих між собою частин, об'єднаних спільним художнім задумом. Вперше у Києві була виконана симфонічна сюїта “Веснянки”...  Словник української мови у 20 томах
4. сюїта — -и, ж. 1》 муз. Циклічний твір, який складається з кількох завершених п'єс, різних за змістом і побудовою. 2》 Хореографічна композиція з кількох танців, об'єднаних однією темою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сюїта — Інструментальна циклічна форма переважно із стилізованих танців; в часи бароко: аллемандра, куранта, сарабанда, жиґа (як головні танці) та ін. танцювальні частини (напр., менует, гавот) і нетанцювальні (напр., прелюд, арія); в кінці XIX ст. с. творять з оперної та балетної музики.  Універсальний словник-енциклопедія
6. сюїта — Сюї́та, -ти; сюї́ти, сюї́т (фр. la suite)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сюїта — СЮЇ́ТА, и, ж. 1. Музичний твір, який складається з кількох самостійних, контрастуючих між собою частин, об’єднаних спільним художнім задумом. Вперше у Києві була виконана симфонічна сюїта «Веснянки»...  Словник української мови в 11 томах