сюїта
СЮЇ́ТА, и, ж.
1. Музичний твір, який складається з кількох самостійних, контрастуючих між собою частин, об'єднаних спільним художнім задумом.
Вперше у Києві була виконана симфонічна сюїта “Веснянки” М. Вериківського на теми українських народних пісень (із журн.);
* Образно. Осіннього вітру сюїта Бринить над узліссям рудим (Л. Дмитерко).
2. Хореографічна композиція з кількох танців, об'єднаних однією темою.
Особливий успіх мала оригінально задумана і майстерно виконана танцювальна сюїта “Запорожці” (з газ.);
Хореографічна сцена в “Запорожці за Дунаєм” [С. С. Гулака-Артемовського] .. побудована у формі розгорненої танцювальної сюїти (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)