табес

та́бес

(лат. tabes – тяжка хвороба, розлад)

хронічне захворювання нервової системи (уражається переважно спинний мозок і спинномозкові корінці). Розвивається через 5 – 15 років після зараження сифілісом, якщо не провадилося лікування. Інша назва – сухотка спинного мозку.

Значення в інших словниках

1. табес — та́бес іменник чоловічого роду остання стадія сифілісу  Орфографічний словник української мови
2. табес — ТА́БЕС, у, ч., мед. Хронічне сифілітичне захворювання нервової системи, яке вражає переважно спинний мозок.  Словник української мови у 20 томах
3. табес — -у, ч., мед. 1》 Прогресивне виснаження, знесилення. 2》 Хронічне захворювання нервової системи, пізній прояв сифілісу.  Великий тлумачний словник сучасної мови