триптих

три́птих

(від грец. τρίπτυχος – потрійний)

1. Твір мистецтва з трьох самостійних, але ідейно чи задумом зв’язаних частин, об’єднаних спільною темою.

2. Картина з трьох частин.

Значення в інших словниках

1. триптих — три́птих іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. триптих — А. Композиція з трьох картин, малюнків, барельєфів тощо, об’єднаних спільною темою, мотивом і т. ін.: хореографічний триптих.  Літературне слововживання
3. триптих — 1. Те саме, що пом'яник; 2. Складень із трьох образів  Словник церковно-обрядової термінології
4. триптих — Потрійний, див. триплекс  Словник чужослів Павло Штепа
5. триптих — (від гр. triptychos — складені тричі) — див. Трилогія.  Словник-довідник музичних термінів
6. триптих — ТРИ́ПТИХ, а, ч. 1. мист. Композиція з трьох картин, барельєфів, малюнків і т. ін., об'єднаних спільною темою, ідеєю. До теми любові художник [Ф. Г. Кричевський] знов повертається в 1925 –1927 рр., створюючи знаменитий триптих “Життя” (із журн.); У 1906...  Словник української мови у 20 томах
7. триптих — -а, ч. 1》 мист. Композиція з трьох картин, барельєфів, малюнків і т. ін., об'єднаних спільною темою, ідеєю. || літ. Поетичний твір із трьох віршів, уривків і т. ін., об'єднаних спільним задумом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. триптих — Три́птих, -ха; -тихи, -хів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. триптих — ТРИ́ПТИХ, а, ч. 1. мист. Композиція з трьох картин, барельєфів, малюнків і т. ін., об’єднаних спільною темою, ідеєю. До теми любові художник [Ф. Г. Кричевський] знов повертається в 1925-1927 рр., створюючи знаменитий триптих «Життя» (Вітч.  Словник української мови в 11 томах
10. триптих — (грец.) 1. Тристулковий складень із зображеннями на кожній стулці. 2. Композиція на одну тему з трьох частин або трьох творів.  Архітектура і монументальне мистецтво