1. Те саме, що пом'яник; 2. Складень із трьох образів
Словник церковно-обрядової термінології
Значення в інших словниках
триптих —
три́птих іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
триптих —
А. Композиція з трьох картин, малюнків, барельєфів тощо, об’єднаних спільною темою, мотивом і т. ін.: хореографічний триптих.
Літературне слововживання
триптих —
Потрійний, див. триплекс
Словник чужослів Павло Штепа
триптих —
(від гр. triptychos — складені тричі) — див. Трилогія.
Словник-довідник музичних термінів
триптих —
три́птих (від грец. τρίπτυχος – потрійний) 1. Твір мистецтва з трьох самостійних, але ідейно чи задумом зв’язаних частин, об’єднаних спільною темою. 2. Картина з трьох частин.
Словник іншомовних слів Мельничука
триптих —
ТРИ́ПТИХ, а, ч. 1. мист. Композиція з трьох картин, барельєфів, малюнків і т. ін., об'єднаних спільною темою, ідеєю. До теми любові художник [Ф. Г. Кричевський] знов повертається в 1925 –1927 рр., створюючи знаменитий триптих “Життя” (із журн.); У 1906...
Словник української мови у 20 томах
триптих —
-а, ч. 1》 мист. Композиція з трьох картин, барельєфів, малюнків і т. ін., об'єднаних спільною темою, ідеєю. || літ. Поетичний твір із трьох віршів, уривків і т. ін., об'єднаних спільним задумом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
триптих —
ТРИ́ПТИХ, а, ч. 1. мист. Композиція з трьох картин, барельєфів, малюнків і т. ін., об’єднаних спільною темою, ідеєю. До теми любові художник [Ф. Г. Кричевський] знов повертається в 1925-1927 рр., створюючи знаменитий триптих «Життя» (Вітч.
Словник української мови в 11 томах
триптих —
(грец.) 1. Тристулковий складень із зображеннями на кожній стулці. 2. Композиція на одну тему з трьох частин або трьох творів.
Архітектура і монументальне мистецтво