тіамін

тіамі́н

(від грец. θείον – сірка і аміни)

вітамін В₁; в організмі людини й тварин бере участь у вуглеводному обміні. Недостача Т. в організмі призводить до порушення функції нервової системи, атрофії скелетних м’язів, тахікардії, до тяжкого захворювання – бері-бері. На Т. багаті печінка, нирки, дріжджі тощо.

Значення в інших словниках

1. тіамін — тіамі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тіамін — ТІАМІ́Н, у, ч. Вітамін, який в організмі людини й тварин бере участь у вуглеводному обміні (відомий під назвою В1). Багато тіаміну синтезують зелені рослини, відкладаючи щороку сотні тонн його в насінні (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. тіамін — -у, ч. Вітамін, який в організмі людини й тварин бере участь у вуглеводному обміні (відомий під назвою B1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тіамін — ТІАМІ́Н, у, ч. Вітамін, який в організмі людини й тварин бере участь у вуглеводному обміні (відомий під назвою В1). Багато тіаміну синтезують зелені рослини, відкладаючи щороку сотні тонн його в насінні (Наука.., 9, 1962, 47).  Словник української мови в 11 томах