фал

(голл. val)

1. Трос, канат для піднімання на кораблі вітрил, прапорів, сигналів тощо.

2. Тонкий канат для розкриття парашута без участі парашутиста, прикріплений одним кінцем до літака, другим – до витяжного кільця парашута.

Значення в інших словниках

1. фал — фал іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фал — ФАЛ, а, ч., спец. Трос, мотузка для підняття вітрил, сигнальних прапорів і т. ін. Зустрічний вітер висвистував у фалах і вантах, збивав з ніг (Д.  Словник української мови у 20 томах
3. фал — -а, ч. 1》 Трос, мотузка для підняття вітрил, сигнальних прапорів і т. ін. 2》 Трос-шланг, за допомогою якого здійснюється зв'язок між космонавтом, що перебуває за бортом космічного корабля, і космонавтами на борту корабля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фал — Трос для піднімання вітрила або частини рангоуту, до якого кріпиться вітрило, а також шверта, стернового пера тощо.  Універсальний словник-енциклопедія
5. фал — КАНА́Т (дуже товстий і міцний мотузок перев. з якогось волокна), КОДО́ЛА, ЛИ́НВА, ТРОС (міцний мотузок, зроблений перев. з дроту, який застосовують у мореплавстві та для технічних потреб); ФАЛ (для підняття вітрил, сигнальних прапорів тощо).  Словник синонімів української мови
6. фал — ФАЛ, а, ч. Трос, мотузка для підняття вітрил, сигнальних прапорів і т. ін. Зустрічний вітер висвистував у фалах і вантах, збивав з ніг (Ткач, Крута хвиля, 1956, 126); // Трос-шланг, за допомогою якого здійснюється зв’язок між космонавтом...  Словник української мови в 11 томах