фенацетин

фенацети́н

(від грец. φαίνω – свічу і лат. acetum – оцет)

лікарський препарат. Болезаспокійливий та. жарознижувальний засіб.

Значення в інших словниках

1. фенацетин — фенацети́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фенацетин — ФЕНАЦЕТИ́Н, у, ч., фарм. Лікарський засіб, що застосовується при невралгічних і головних болях, а також для зниження температури. Вживання фенацетину.  Словник української мови у 20 томах
3. фенацетин — -у, ч. Лікарський засіб, що застосовується при невралгічних і головних болях, а також для зниження температури.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фенацетин — ФЕНАЦЕТИ́Н, у, ч., фарм. Лікарський засіб, що застосовується при невралгічних і головних болях, а також для зниження температури.  Словник української мови в 11 томах