фенацетин
фенацети́н
(від грец. φαίνω – свічу і лат. acetum – оцет)
лікарський препарат. Болезаспокійливий та. жарознижувальний засіб.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фенацетин — фенацети́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фенацетин — ФЕНАЦЕТИ́Н, у, ч., фарм. Лікарський засіб, що застосовується при невралгічних і головних болях, а також для зниження температури. Вживання фенацетину. Словник української мови у 20 томах
- фенацетин — -у, ч. Лікарський засіб, що застосовується при невралгічних і головних болях, а також для зниження температури. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фенацетин — ФЕНАЦЕТИ́Н, у, ч., фарм. Лікарський засіб, що застосовується при невралгічних і головних болях, а також для зниження температури. Словник української мови в 11 томах