фенацетин

фенацети́н

(від грец. φαίνω – свічу і лат. acetum – оцет)

лікарський препарат. Болезаспокійливий та. жарознижувальний засіб.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фенацетин — фенацети́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фенацетин — ФЕНАЦЕТИ́Н, у, ч., фарм. Лікарський засіб, що застосовується при невралгічних і головних болях, а також для зниження температури. Вживання фенацетину. Словник української мови у 20 томах
  3. фенацетин — -у, ч. Лікарський засіб, що застосовується при невралгічних і головних болях, а також для зниження температури. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фенацетин — ФЕНАЦЕТИ́Н, у, ч., фарм. Лікарський засіб, що застосовується при невралгічних і головних болях, а також для зниження температури. Словник української мови в 11 томах