фенацетин

ФЕНАЦЕТИ́Н, у, ч., фарм.

Лікарський засіб, що застосовується при невралгічних і головних болях, а також для зниження температури.

Вживання фенацетину.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фенацетин — фенацети́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фенацетин — -у, ч. Лікарський засіб, що застосовується при невралгічних і головних болях, а також для зниження температури. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фенацетин — фенацети́н (від грец. φαίνω – свічу і лат. acetum – оцет) лікарський препарат. Болезаспокійливий та. жарознижувальний засіб. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фенацетин — ФЕНАЦЕТИ́Н, у, ч., фарм. Лікарський засіб, що застосовується при невралгічних і головних болях, а також для зниження температури. Словник української мови в 11 томах