флагеланти

флагела́нти

[від лат. flagellant (flagellantis) – шмагаючий]

релігійні аскети-фанатики, що проповідують публічне самобичування заради «спокутування гріхів».

Значення в інших словниках

1. флагеланти — ФЛАГЕЛА́НТИ, ів, мн. (одн. флагела́нт, а, ч. флагела́нтка, и, ж.). Релігійні аскети-фанатики, у ХІІІ – ХV ст. у Зах. Європі, що проповідували публічне самокатування заради спокутування гріхів.  Словник української мови у 20 томах