флагеланти
флагела́нти
[від лат. flagellant (flagellantis) – шмагаючий]
релігійні аскети-фанатики, що проповідують публічне самобичування заради «спокутування гріхів».
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- флагеланти — ФЛАГЕЛА́НТИ, ів, мн. (одн. флагела́нт, а, ч. флагела́нтка, и, ж.). Релігійні аскети-фанатики, у ХІІІ – ХV ст. у Зах. Європі, що проповідували публічне самокатування заради спокутування гріхів. Словник української мови у 20 томах