флоема

флое́ма

(від грец. φλοιός – кора, лико)

сукупність рослинних тканин, по яких пересуваються органічні речовини від листків до коренів. Складається з провідних, т. зв. ситовидних трубок і луб’яних волокон. Інша назва – луб.

Значення в інших словниках

1. флоема — флое́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. флоема — Лико  Словник чужослів Павло Штепа
3. флоема — ФЛОЕ́МА, и, ж., бот. Сукупність тканин у рослині, по яких переміщаються органічні речовини від листків до коренів; луб (у 1 знач.). У деревній рослині звичайно існують два основні потоки живильних речовин.  Словник української мови у 20 томах
4. флоема — -и, ж., бот. Сукупність тканин у рослині, по яких переміщаються органічні речовини від листків до коренів; луб (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. флоема — ЛУБ бот. (волокниста тканина рослини, по якій переміщаються органічні речовини від листків до коренів), ФЛОЕ́МА бот. Течія живильних органічних речовин, що утворилися в листі у процесі фотосинтезу, рухається від листків до коренів по судинах лубу (флоеми) (з журналу).  Словник синонімів української мови
6. флоема — ФЛОЕ́МА, и, ж., бот. Сукупність тканин у рослині, по яких переміщаються органічні речовини від листків до коренів; луб (у 1 знач.). У деревній рослині звичайно існують два основні потоки живильних речовин.  Словник української мови в 11 томах