фракція

фра́кція

(від лат. fractio – розламування)

1. Організована група членів політичної партії, створювана для здійснення її лінії в парламенті, органах місцевого самоврядування та інших організаціях.

2. Угруповання всередині політичної партії, яке виступає з своєю власною платформою, відмінною від основної (генеральної) лінії партії і бореться проти політики, прийнятої більшістю членів партії.

3. хім. Частина суміші рідин, що відокремлюється дробовою (фракційною) перегонкою.

Значення в інших словниках

1. фракція — фра́кція 1 іменник жіночого роду група фра́кція 2 іменник жіночого роду компонент рідини  Орфографічний словник української мови
2. фракція — Частина, група всередині партії, що має особливості і відрізняється за ідейними, організаційними формами. Наявність в одній партії декількох фракцій робить її більш гнучкою, тому що дозволяє зберігати підтримку різних груп виборців...  Словник із соціальної роботи
3. фракція — (шевців) ІСТ. цех, об'єднання; (у парляменті) група; (у партії) угруповання; (складної рідини) Т. компонент, складник, складова частина.  Словник синонімів Караванського
4. фракція — Частина .частинка, гурт, гурток  Словник чужослів Павло Штепа
5. фракція — ФРА́КЦІЯ¹, ї, ж. 1. іст. Група людей, об'єднаних професійними, цеховими інтересами. Фракція ремісників. 2. Організована група депутатів – членів якої-небудь партії – в парламенті чи іншій представницькій установі, яка звичайно проводить певну лінію...  Словник української мови у 20 томах
6. фракція — I -ї, ж. 1》 іст. Група людей, об'єднаних професійними, цеховими інтересами. Фракція ремісників. 2》 Організована група депутатів – членів якої-небудь партії в парламенті чи іншій представницькій установі, яка звичайно проводить певну лінію...  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. фракція — Частина суміші речовин з характерною властивістю, напр., уламки мінералів з певним розміром зернин, частина дистиляту, що кипить при тому чи іншому температурному діапазоні.  Універсальний словник-енциклопедія
8. фракція — Фра́кція, -ції, -цією; -кції, -кцій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. фракція — ФРА́КЦІЯ¹, ї, ж. 1. іст. Група людей, об’єднаних професійними, цеховими інтересами. Фракція ремісників. 2. Організована група депутатів — членів якої-небудь партії — в парламенті чи іншій представницькій установі, яка звичайно проводить певну лінію...  Словник української мови в 11 томах
10. фракція — рос. фракция 1. Організована група людей за певними інтересами з членів громадського об'єднання, політичної партії, парламенту, ради з метою спільних дій для досягнення поставленої цілі. 2. Угруповання всередині організації, партії, з'їзду, конференції.  Eкономічна енциклопедія