Значення в інших словниках
-
фракція —
Частина, група всередині партії, що має особливості і відрізняється за ідейними, організаційними формами. Наявність в одній партії декількох фракцій робить її більш гнучкою, тому що дозволяє зберігати підтримку різних груп виборців...
Словник із соціальної роботи
-
фракція —
(шевців) ІСТ. цех, об'єднання; (у парляменті) група; (у партії) угруповання; (складної рідини) Т. компонент, складник, складова частина.
Словник синонімів Караванського
-
фракція —
Частина .частинка, гурт, гурток
Словник чужослів Павло Штепа
-
фракція —
ФРА́КЦІЯ¹, ї, ж. 1. іст. Група людей, об'єднаних професійними, цеховими інтересами. Фракція ремісників. 2. Організована група депутатів – членів якої-небудь партії – в парламенті чи іншій представницькій установі, яка звичайно проводить певну лінію...
Словник української мови у 20 томах
-
фракція —
I -ї, ж. 1》 іст. Група людей, об'єднаних професійними, цеховими інтересами. Фракція ремісників. 2》 Організована група депутатів – членів якої-небудь партії в парламенті чи іншій представницькій установі, яка звичайно проводить певну лінію...
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фракція —
фра́кція (від лат. fractio – розламування) 1. Організована група членів політичної партії, створювана для здійснення її лінії в парламенті, органах місцевого самоврядування та інших організаціях.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фракція —
Частина суміші речовин з характерною властивістю, напр., уламки мінералів з певним розміром зернин, частина дистиляту, що кипить при тому чи іншому температурному діапазоні.
Універсальний словник-енциклопедія
-
фракція —
Фра́кція, -ції, -цією; -кції, -кцій
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
фракція —
ФРА́КЦІЯ¹, ї, ж. 1. іст. Група людей, об’єднаних професійними, цеховими інтересами. Фракція ремісників. 2. Організована група депутатів — членів якої-небудь партії — в парламенті чи іншій представницькій установі, яка звичайно проводить певну лінію...
Словник української мови в 11 томах
-
фракція —
рос. фракция 1. Організована група людей за певними інтересами з членів громадського об'єднання, політичної партії, парламенту, ради з метою спільних дій для досягнення поставленої цілі. 2. Угруповання всередині організації, партії, з'їзду, конференції.
Eкономічна енциклопедія