фрегат

фрега́т

(франц. fregate, з італ. fregata)

1. Трищоглове військове вітрильне судно з повним корабельним оснащенням.

2. Купецьке вітрильне судно (18 – 19 ст.).

3. Сучасний військовий корабель перехідного типу між легким крейсером і ескадреним міноносцем.

4. Рід птахів родини фрегатових. Гніздяться колоніями на океанічних островах тропічної зони.

Значення в інших словниках

1. фрегат — фрега́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фрегат — [фреигат] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. фрегат — ФРЕГА́Т, а, ч. 1. У гребному флоті – легка галера, а у вітрильному – військовий трищогловий корабель із прямими вітрилами; також купецьке вітрильне судно (XVIII–XIX ст.). Вітрила горять на фрегатах, Тікає турецький паша... (М.  Словник української мови у 20 томах
4. фрегат — -а, ч. 1》 У гребному флоті – легка галера, а у вітрильному – військовий трищогловий корабель з прямими вітрилами; також купецьке вітрильне судно (18-19 ст.). 2》 Сучасний військовий корабель перехідного типу між легким крейсером і ескадреним міноносцем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фрегат — 1. вітрильник із принаймні 3 щоглами з прямим парусним оснащенням; 2. добре озброєний вітрильний військовий корабель XVII-XIX ст. (від середини XIX ст. також паровий); 3. тип ескортного корабля з часів II Світової війни; 4. теп. багатоцільовий бойовий корабель.  Універсальний словник-енциклопедія
6. фрегат — ВІТРИ́ЛЬНИК (судно з вітрилами), ПА́РУСНИК, БРИГ, БРИГАНТИ́НА, КАРАВЕ́ЛА, ФРЕГА́Т, ШХУ́НА, Я́ХТА. Новий вітрильник гордо, як білокрилий лебідь, пристав до берега (О. Донченко); Матроси з парусників стали піхотою на Севастопольських бастіонах (В.  Словник синонімів української мови
7. фрегат — ФРЕГА́Т, а, ч. 1. У гребному флоті — легка галера, а у вітрильному — військовий трищогловий корабель з прямими вітрилами; також купецьке вітрильне судно (XVIII-XIX ст.). Вітрила горять на фрегатах, Тікає турецький паша… (Нагн., Вибр.  Словник української мови в 11 томах