фрегат
ФРЕГА́Т, а, ч.
1. У гребному флоті – легка галера, а у вітрильному – військовий трищогловий корабель із прямими вітрилами; також купецьке вітрильне судно (XVIII–XIX ст.).
Вітрила горять на фрегатах, Тікає турецький паша... (М. Нагнибіда);
В XI столітті з'являються нові кораблі – фрегати. Закладаються основи навігації як науки, кораблі стають багатоярусними, із складною системою парусів (з наук.-попул. літ.).
2. Великий тропічний морський птах ряду веслоногих з чорним пір'ям, що живиться рибою і безхребетними тваринами.
Крила у фрегата міцні, довгі й загострені, хвіст вилкоподібно роздвоєний. Як і орел чи сарич, він вистежує здобич зіркими очима, описуючи круги в повітрі (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)