хризотил

хризоти́л

(від хризо... і грец. τίλος – волокно)

мінерал класу силікатів, зеленувато-жовтого кольору. Використовують як вогнетривкий і теплоізоляційний матеріал.

Значення в інших словниках

1. хризотил — хризоти́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. хризотил — -у, ч. Мінерал класу силікатів зеленувато-жовтого кольору; вогнетривкий і теплоізоляційний матеріал.  Великий тлумачний словник сучасної мови