цивілізація

цивіліза́ція

(франц. civilisation, від лат. civilis – гідний, вихований)

1. Будь-яка форма існування живих істот, наділених розумом.

2. Історичні типи культур, локалізованих у часі й просторі (давні Цивілізації Єгипту, Месопотамії, Індії тощо).

3. Рівень суспільного розвитку і матеріальної культури (який визначається розвитком продуктивних сил), досягнутий даною суспільно-економічною формацією.

4.. За Ф. Енгельсом, етап, що приходить на зміну дикості й варварству.

Значення в інших словниках

1. цивілізація — Вживається для позначення рівня розвитку культури; одного з ступеню у розвитку суспільства (дикість, варварство, цивілізація). англ. civilization; нім. Zivilisation f=; угор. civilizáció; рос. цивилизация.  Словник із соціальної роботи
2. цивілізація — Рівень культури; (сучасна) З. П. культура, прогрес, освіта.  Словник синонімів Караванського
3. цивілізація — [циев'іл'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
4. цивілізація — рос. цивилизация 1. Синонім культури. 2. Рівень, ступінь розвитку матеріальної та духовної культури, досягнутий даною суспільно-економічною формацією. 3. Ступінь суспільного розвитку, що прийшов на зміну варварству в період первіснообщинного ладу.  Eкономічна енциклопедія
5. цивілізація — цивіліза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
6. цивілізація — ЦИВІЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий тією або іншою суспільно-економічною формацією, а також ступінь і характер розвитку культури певних епох і народів...  Словник української мови у 20 томах
7. цивілізація — -ї, ж. 1》 Рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий тією або іншою суспільно-економічною формацією, а також ступінь і характер розвитку культури певних епох і народів; сукупність виявів досягнутого ступеня суспільного розвитку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. цивілізація — Рівень розвитку, досягнутий суспільством у певну історичну епоху з врахуванням рівня розвитку матеріальної культури (а саме: точних наук і техніки), що служить показником ступеня опанування людьми сил природи і використання ними її багатств для задоволення своїх потреб.  Універсальний словник-енциклопедія
9. цивілізація — ЦИВІЛІЗАЦІЯ (від лат. civilis — громадянський, державний) — 1) форма існування живих істот, наділених розумом; 2) синонім культури, сукупність духовних і матеріальних досягнень суспільства; 3) ступінь розвитку матеріальної та духовної культури...  Філософський енциклопедичний словник
10. цивілізація — I. КУЛЬТУ́РА (рівень досягнень якогось народу у виробничому, суспільному й духовному житті в певну епоху), ЦИВІЛІЗА́ЦІЯ. Трипільська культура; Староруська цивілізація.  Словник синонімів української мови
11. цивілізація — Цивіліза́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. цивілізація — ЦИВІЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий тією або іншою суспільно-економічною формацією, а також ступінь і характер розвитку культури певних епох і народів...  Словник української мови в 11 томах