Значення в інших словниках
-
цивільний —
(який не належить до військових) невійськовий, штатський, (який належить мирному населенню) мирний.
Словник синонімів Полюги
-
цивільний —
1. Який стосується правових відносин. Вж. зі сл.: кодекс, позов, законодавство, право, правовідносини. 2. Невійськовий. Вж. зі сл.
Літературне слововживання
-
цивільний —
(шлюб) не церковний, не духовний, світський, громадянський; (одяг) не військовий; (хто) ф. шпак.
Словник синонімів Караванського
-
цивільний —
[циев’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
цивільний —
рос. гражданский штатський, невійськовий.
Eкономічна енциклопедія
-
цивільний —
циві́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
цивільний —
ЦИВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який стосується правових відносин громадян між собою і з державними органами та організаціями. Суд розглядає різні цивільні позови і відновлює торжество закону, усуває порушення закону, захищає законні права громадян (з наук.-попул.
Словник української мови у 20 томах
-
цивільний —
А, -е. 1. хіп. Той, що не належить до хіпі. 2. Традиційний, класичний. 3. Пристойний, офіційний. В цивільному житті я ходжу з отакими от вухами (Молоко). Але ніяк не могла придумати цивільної версії їх дурнуватих таємних імен (І. Карпа).
Словник сучасного українського сленгу
-
цивільний —
(-а, -е) мол. Загальноприйнятий; який не стосується хіп-системи або інших неформальних молодіжних об'єднань. БСРЖ, 661. // Пристойний, гарний. Мама зв'язала мені цивільний светр. ПСУМС, 77.
Словник жарґонної лексики української мови
-
цивільний —
-а, -е. 1》 Який стосується правових відносин громадян між собою і з державними органами та організаціями. Цивільне право. Цивільне право — галузь права, норми якої регулюють майнові відносини та пов'язані з ними особисті немайнові стосунки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
цивільний —
ЦИВІ́ЛЬНИЙ (який не належить до війська, не стосується військових справ), НЕВІЙСЬКО́ВИ́Й, ШТА́ТСЬКИЙ, ГРОМАДЯ́НСЬКИЙ, СТА́ТСЬКИЙ заст.; МИ́РНИЙ (який належить мирному населенню). Моряк уже мчав кур'єрським поїздом серед цивільних пасажирів до Одеси (В.
Словник синонімів української мови
-
цивільний —
Циві́льний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
цивільний —
ЦИВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який стосується правових відносин громадян між собою і з державними органами та організаціями. Радянське цивільне законодавство покликане зміцнювати соціалістичну систему господарства і соціалістичну власність...
Словник української мови в 11 томах
-
цивільний —
Цивільний, -а, -е Гражданскій, штатскій. (Салдати) багато цивільних людей постріляли. Гн. І. 74.
Словник української мови Грінченка