циліндр

цилі́ндр

(грец. κύλινδρος, від κυλίνδω – катаю, кручу)

1. матем. Тіло, обмежене замкненою циліндричною поверхнею та двома паралельними січними площинами.

2. тех. Частина парової машини або двигуна внутрішнього згоряння у вигляді закритої металевої коробки, в якій рухається поршень.

3. Високий твердий чоловічий капелюх циліндричної форми з невеликими твердими полями.

Значення в інших словниках

1. циліндр — [циел’індр] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
2. циліндр — Вобло, валець  Словник чужослів Павло Штепа
3. циліндр — цилі́ндр іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. циліндр — ЦИЛІ́НДР, а, ч. 1. мат. Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо однієї з його сторін. Даючи дітям молодшого віку іграшки, які мають форму кулі, куба, циліндра і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
5. циліндр — -а, ч. 1》 мат. Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо одного з його боків. || Предмет, споруда, що має форму такої фігури. 2》 тех. Деталь або пристрій, що має форму такого тіла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. циліндр — Фігура, що утворюється внаслідок обертання прямокутника навколо однієї із його сторін; об'єм V = πr2h, де r — радіус основи, h — висота.  Універсальний словник-енциклопедія
7. циліндр — I. ВАЛ (деталь машини, механізму, що обертається навколо своєї осі й призначена для передачі руху зв'язаним із нею частинам), ЦИЛІ́НДР, РОЛ. Вона уважно оглянула всі вузли (комбайна) — на основних валах намотало (З.  Словник синонімів української мови
8. циліндр — ЦИЛІ́НДР, а, ч. 1. мат. Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо одного з його боків. Даючи дітям молодшого віку іграшки, які мають форму кулі, куба, циліндра і т. ін.  Словник української мови в 11 томах