циліндр
ЦИЛІ́НДР, а, ч.
1. мат. Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо однієї з його сторін.
Даючи дітям молодшого віку іграшки, які мають форму кулі, куба, циліндра і т. ін., ми цим даємо можливість їм сприймати зором окремі форми предметів і відмінності між ними (з навч. літ.);
// Предмет, споруда, що має форму такої фігури.
Ми помітили вдалині великий яйцеподібний металевий циліндр на гусеницях (М. Трублаїні);
Над циліндром високої труби завихрюється на вітрі чорний султан диму (П. Колесник).
2. техн. Деталь або пристрій, що має форму такого тіла;
// Основна деталь поршневих машин (двигуна внутрішнього згоряння, парової машини, гідравлічного преса і т. ін.).
– Мене ж викликали на виробничу нараду! Я там не закінчив збирати циліндра, так ви тут самі вже якось (П. Панч);
У чіткий ритм роботи мотора почав врізатися ритмічний стук. Я вислухала мотор. Стук був у третьому циліндрі (В. Собко);
Переважна більшість сучасних автомобілів мають двигун внутрішнього згоряння, в якому паливо згоряє безпосередньо в циліндрі (з навч. літ.);
Мармуза рукою взявся за важіль, циліндри дихнули парою, і поїзд рушив (С. Чорнобривець).
3. Високий твердий чоловічий капелюх з невеликими твердими полями, що має форму такого тіла.
Як старий кавалер, п. Б. убирався по-старосвітському, носив превисокий циліндр на голові, трохи не до хмар, ще й якогось рудого, кофейного кольору (І. Нечуй-Левицький);
На тротуарах ще прохожих сила: Циліндри, шуби, модні боа дам (І. Франко);
Подано автомобілі. Міністр, тримаючи циліндра в руці, обійшов почесну варту (Ю. Яновський);
В цей час на арену викотився на велосипеді товстун у циліндрі, з моноклем у оці і з підзорною трубою в руці (О. Донченко);
// Жіночий капелюшок тієї самої форми.
Алла Михайлівна була вбрана в чорній амазонці, на голові був маленький циліндр, а в руці хлист (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)