циліндр

ЦИЛІ́НДР, а, ч.

1. мат. Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо однієї з його сторін.

Даючи дітям молодшого віку іграшки, які мають форму кулі, куба, циліндра і т. ін., ми цим даємо можливість їм сприймати зором окремі форми предметів і відмінності між ними (з навч. літ.);

// Предмет, споруда, що має форму такої фігури.

Ми помітили вдалині великий яйцеподібний металевий циліндр на гусеницях (М. Трублаїні);

Над циліндром високої труби завихрюється на вітрі чорний султан диму (П. Колесник).

2. техн. Деталь або пристрій, що має форму такого тіла;

// Основна деталь поршневих машин (двигуна внутрішнього згоряння, парової машини, гідравлічного преса і т. ін.).

– Мене ж викликали на виробничу нараду! Я там не закінчив збирати циліндра, так ви тут самі вже якось (П. Панч);

У чіткий ритм роботи мотора почав врізатися ритмічний стук. Я вислухала мотор. Стук був у третьому циліндрі (В. Собко);

Переважна більшість сучасних автомобілів мають двигун внутрішнього згоряння, в якому паливо згоряє безпосередньо в циліндрі (з навч. літ.);

Мармуза рукою взявся за важіль, циліндри дихнули парою, і поїзд рушив (С. Чорнобривець).

3. Високий твердий чоловічий капелюх з невеликими твердими полями, що має форму такого тіла.

Як старий кавалер, п. Б. убирався по-старосвітському, носив превисокий циліндр на голові, трохи не до хмар, ще й якогось рудого, кофейного кольору (І. Нечуй-Левицький);

На тротуарах ще прохожих сила: Циліндри, шуби, модні боа дам (І. Франко);

Подано автомобілі. Міністр, тримаючи циліндра в руці, обійшов почесну варту (Ю. Яновський);

В цей час на арену викотився на велосипеді товстун у циліндрі, з моноклем у оці і з підзорною трубою в руці (О. Донченко);

// Жіночий капелюшок тієї самої форми.

Алла Михайлівна була вбрана в чорній амазонці, на голові був маленький циліндр, а в руці хлист (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. циліндр — [циел’індр] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  2. циліндр — Вобло, валець Словник чужослів Павло Штепа
  3. циліндр — цилі́ндр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. циліндр — -а, ч. 1》 мат. Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо одного з його боків. || Предмет, споруда, що має форму такої фігури. 2》 тех. Деталь або пристрій, що має форму такого тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. циліндр — цилі́ндр (грец. κύλινδρος, від κυλίνδω – катаю, кручу) 1. матем. Тіло, обмежене замкненою циліндричною поверхнею та двома паралельними січними площинами. 2. тех. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. циліндр — Фігура, що утворюється внаслідок обертання прямокутника навколо однієї із його сторін; об'єм V = πr2h, де r — радіус основи, h — висота. Універсальний словник-енциклопедія
  7. циліндр — I. ВАЛ (деталь машини, механізму, що обертається навколо своєї осі й призначена для передачі руху зв'язаним із нею частинам), ЦИЛІ́НДР, РОЛ. Вона уважно оглянула всі вузли (комбайна) — на основних валах намотало (З. Словник синонімів української мови
  8. циліндр — ЦИЛІ́НДР, а, ч. 1. мат. Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо одного з його боків. Даючи дітям молодшого віку іграшки, які мають форму кулі, куба, циліндра і т. ін. Словник української мови в 11 томах