1. Великий тлумачний словник сучасної мови

циліндр

цилі́ндр

-а, ч.

1》 мат. Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо одного з його боків.

|| Предмет, споруда, що має форму такої фігури.

2》 тех. Деталь або пристрій, що має форму такого тіла.

|| Основна деталь поршневих машин (двигуна внутрішнього згоряння, парової машини, гідравлічного преса і т. ін.).

3》 Високий твердий чоловічий капелюх з невеликими твердими полями, що має форму такого тіла.

|| Жіночий капелюшок тієї самої форми.

4》 В обчислювальній техніці – сукупність доріжок магнітних дисків, доступ до записів в яких здійснюється без зміни положення механізму доступу.

5》 мед.:

Сечові циліндри — елементи осаду сечі, які мають циліндричну форму і є "зліпками" окремих фрагментів ниркових канальців.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. циліндр — [циел’індр] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  2. циліндр — Вобло, валець Словник чужослів Павло Штепа
  3. циліндр — цилі́ндр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. циліндр — ЦИЛІ́НДР, а, ч. 1. мат. Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо однієї з його сторін. Даючи дітям молодшого віку іграшки, які мають форму кулі, куба, циліндра і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. циліндр — цилі́ндр (грец. κύλινδρος, від κυλίνδω – катаю, кручу) 1. матем. Тіло, обмежене замкненою циліндричною поверхнею та двома паралельними січними площинами. 2. тех. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. циліндр — Фігура, що утворюється внаслідок обертання прямокутника навколо однієї із його сторін; об'єм V = πr2h, де r — радіус основи, h — висота. Універсальний словник-енциклопедія
  7. циліндр — I. ВАЛ (деталь машини, механізму, що обертається навколо своєї осі й призначена для передачі руху зв'язаним із нею частинам), ЦИЛІ́НДР, РОЛ. Вона уважно оглянула всі вузли (комбайна) — на основних валах намотало (З. Словник синонімів української мови
  8. циліндр — ЦИЛІ́НДР, а, ч. 1. мат. Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо одного з його боків. Даючи дітям молодшого віку іграшки, які мають форму кулі, куба, циліндра і т. ін. Словник української мови в 11 томах