циліндр
ЦИЛІ́НДР, а, ч.
1. мат. Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо одного з його боків.
Даючи дітям молодшого віку іграшки, які мають форму кулі, куба, циліндра і т. ін., ми цим даємо можливість їм сприймати зором окремі форми предметів і відмінності між ними (Шк. гігієна, 1954, 63);
// Предмет, споруда, що має форму такої фігури.
Ми помітили вдалині великий яйцеподібний металевий циліндр на гусеницях (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 135);
Над циліндром високої труби завихрюється на вітрі чорний султан диму (Кол., Терен.., 1959, 148).
2. техн. Деталь або пристрій, що має форму такого тіла;
// Основна деталь поршневих машин (двигуна внутрішнього згоряння, парової машини, гідравлічного преса і т. ін.).
— Мене ж викликали на виробничу нараду! Я там не закінчив збирати циліндра, так ви тут самі вже якось (Панч, II, 1956, 452);
У чіткий ритм роботи мотора почав врізатися ритмічний стук. Я вислухала мотор. Стук був у третьому циліндрі (Собко, Любов, 1935, 34);
Переважна більшість сучасних автомобілів мають двигун внутрішнього згоряння, в якому паливо згоряє безпосередньо в циліндрі (Автомоб., 1957, 5);
Мармуза рукою взявся за важіль, циліндри дихнули парою, і поїзд рушив (Чорн., Визвол. земля, 1959, 58).
3. Високий твердий чоловічий капелюх з невеликими твердими полями, що має форму такого тіла.
Як старий кавалер, п. Б. убирався по-старосвітському, носив превисокий циліндр на голові, трохи не до хмар, ще й якогось рудого, кофейного кольору (Н.-Лев., II, 1956, 400);
На тротуарах ще прохожих сила: Циліндри, шуби, модні боа дам (Фр., XI, 1952, 18);
Подано автомобілі. Міністр, тримаючи циліндра в руці, обійшов почесну варту (Ю. Янов., II, 1958, 111);
В цей час на арену викотився на велосипеді товстун у циліндрі, з моноклем у оці і з підзорною трубою в руці (Донч., VI, 1957, 432);
// Жіночий капелюшок тієї самої форми.
Алла Михайлівна була вбрана в чорній амазонці, на голові був маленький циліндр, а в руці хлист (Л. Укр., III, 1952, 612).
Значення в інших словниках
- циліндр — [циел’індр] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- циліндр — Вобло, валець Словник чужослів Павло Штепа
- циліндр — цилі́ндр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- циліндр — ЦИЛІ́НДР, а, ч. 1. мат. Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо однієї з його сторін. Даючи дітям молодшого віку іграшки, які мають форму кулі, куба, циліндра і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- циліндр — -а, ч. 1》 мат. Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо одного з його боків. || Предмет, споруда, що має форму такої фігури. 2》 тех. Деталь або пристрій, що має форму такого тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- циліндр — цилі́ндр (грец. κύλινδρος, від κυλίνδω – катаю, кручу) 1. матем. Тіло, обмежене замкненою циліндричною поверхнею та двома паралельними січними площинами. 2. тех. Словник іншомовних слів Мельничука
- циліндр — Фігура, що утворюється внаслідок обертання прямокутника навколо однієї із його сторін; об'єм V = πr2h, де r — радіус основи, h — висота. Універсальний словник-енциклопедія
- циліндр — I. ВАЛ (деталь машини, механізму, що обертається навколо своєї осі й призначена для передачі руху зв'язаним із нею частинам), ЦИЛІ́НДР, РОЛ. Вона уважно оглянула всі вузли (комбайна) — на основних валах намотало (З. Словник синонімів української мови