цироз

циро́з

(від грец. κιρρός – жовтий)

розростання щільної сполучної тканини, яка заміняє специфічні діяльні клітини органа. Найчастіше буває Ц. печінки – захворювання, що виникає внаслідок запалень печінки, хронічного алкоголізму, порушень обміну речовин, розладів кровообігу.

Значення в інших словниках

1. цироз — циро́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. цироз — ЦИРО́З, у, ч., вет., мед. Розростання в якому-небудь органі щільної сполучної тканини, що порушує його функції. Цироз – страшне лихо у вівчарстві. Від нього гинуть десятки, іноді сотні тисяч овець (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. цироз — -у, ч., мед. Розростання в якому-небудь органі щільної сполучної тканини, що порушує його функції. Цироз печінки — захворювання, що виникає внаслідок запалень печінки, хронічного алкоголізму, порушень обміну речовин, розладів кровообігу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цироз — Хворобливі зміни органів, надмірне утворення сполучної тканини, що розростається в органах і сприяє їх дистрофії; ц. печінки, нирок, підшлункової залози; наслідок тривалої дії інфекційних чи токсичних факторів, напр., алкоголю.  Універсальний словник-енциклопедія
5. цироз — ЦИРО́З, у, ч., мед. Розростання в якому-небудь органі щільної сполучної тканини, що порушує його функції. Цироз печінки може виникнути в результаті різних процесів.  Словник української мови в 11 томах