цироз
ЦИРО́З, у, ч., вет., мед.
Розростання в якому-небудь органі щільної сполучної тканини, що порушує його функції.
Цироз – страшне лихо у вівчарстві. Від нього гинуть десятки, іноді сотні тисяч овець (з наук. літ.).
△ (1) Циро́з печі́нки – хронічна хвороба печінки у людини і тварини. Характеризується дистрофією печінкових клітин, дифузним розрозтанням сполучної тканини, перебудовою часток печінки та її судинної архітектоніки.
Цироз печінки може виникнути в результаті різних процесів. Так, наприклад, до цирозу можуть привести тривалі розлади кровообігу печінки, які супроводяться явищами застою крові в ній (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)